Відеоігри – це смішне середовище. Технічно ви маєте безмежний потенціал, щоб бути ким завгодно, але якось важко одним махом створити наступне: гру, у якій ви граєте за жінку, в історію, яка відчуває себе реальною та, можливо, навіть пов’язаною, і де жіночість головної героїні виходить за межі її величезних багатокутних ділянок землі.
Не зрозумійте мене неправильно, на земельну ділянку, звичайно, приємно дивитися, але той факт, що на ній так важко знайти (не кажучи вже про запит!) будинок в межах та земля справді жалюгідна. На щастя, ми живемо не в абсолютно безплідному ландшафті, і щороку у нас з’являється нова екологічно чиста нерухомість.
Якщо відкинути всі метафори, ось деякі з найкращих ігор, які я знайшов, які зосереджують історії жінок справді захоплюючим, динамічним способом. І, як завжди, не соромтеся додавати власні пропозиції в коментарях!
1. Сибір
(Мікроїди)
Я щойно написав огляд найновішого Сибір title , тож я обережно підштовхну вас до більш вичерпної статті про серіал. Однак для цієї статті я хочу сказати це Сибір для мене як для дорослої жінки виявилася правдивішою, ніж будь-яка інша гра, у яку я грала.
У ній розповідається про пригоди Кейт Вокер, юриста з Нью-Йорка, якій доручили вести справу про злиття у Fake Europe, яка зрештою перевела її по всій країні. Це прекрасна історія про біль і красу, які приходять із життям, і вона залишилася зі мною в дуже витончений, але ефективний спосіб.
таємниці вбивства міс Фішер
2. Найдовша подорож
(Ігри Червона нитка)
Коли ви вимовляєте ім’я Ейпріл Райан деяким старшим геймерам, вони можуть просто розплакатися. Чому це? Тому що Ейпріл Райан - це справжня дитина наших сердець Найдовша подорож може бути просто однією з найкращих ігор про молоду жінку.
Це не тільки якість розповіді, яка, на жаль, стала пережитком свого часу, але те, як Ейпріл живе в цій розповіді, справді чуйне та природне. Мені здається, що інколи, пишучи про 18-річних дівчат, письменники створюють справді порожні архетипи, які не викликають особливого співчуття. Ейпріл повністю кидає виклик цьому і виходить із цього як один із найбільш приземлених, веселих героїв, яких я можу придумати в іграх, і крапка.
3. Dreamfall: The Longest Journey
(Аспір)
Як продовження Найдовша подорож , ми отримуємо дві чудові розповіді, зосереджені на жінках Dreamfall: TLJ . По-перше, це повернення до Ейпріл, де вона старша і більш виснажена, у спосіб, який я особисто вважаю дуже близьким.
Але другий наратив не менш вражаючий: у ньому розповідається про Зої Кастільо, екстраординарну кинуту коледжу (ми любимо це бачити). Давайте не будемо обманювати себе, думаючи, що жінки або на 100% безпорадні, або на 100% дівчачі; стать не має значення, коли йдеться про здатність людини справлятися з життєвими викликами. У цьому сенсі Зої освіжає, тому що вона є блискучою та красивою молодою жінкою, але вона бореться у спосіб, який не є сексуальним. Уся гра є демонстрацією її здатності розвиватися, і я справді це люблю.
4. Життя дивне
(Square Enix)
Ах, так. Одна з оригінальних ігор для дівчаток-підлітків. Я міг би цілий день співати дифірамби цій грі щодо жіночності, незважаючи на незграбний текст. Макс і Хлоя повністю десексуалізовані, що я ціную, тому що в суспільстві все ще існує дивна думка про те, що дівчатам-підліткам потрібно завжди бути сексуальними.
Макс — цілковитий дурень, а Хлоя реагує на свою травму дуже реальними способами, будь ласка, смаком. Я люблю цих дівчат до смерті. Гра вийшла, коли я був приблизно їхнього віку, і їхні історії допомогли мені більше, ніж я можу сказати.
5. Life Is Strange: Перед бурею
(Аспір)
Так само Перед бурею досліджує способи, як дівчата-підлітки люблять одна одну у спосіб, який, знову ж таки, десексуальний від погляду суспільства, ніжний і справжній, і абсолютно співчутливий. Я скажу, що я вважаю загальний сюжет цієї гри досить смішним, і тому важко сприймати цей запис серйозно як приквел. Але те, як він справляється з жахливими підлітками Хлої, на мій погляд, досить фантастичне.
А ще є Рейчел. Думка про Рейчел досі розбиває моє серце. Їм вдалося так фантастично оживити її персонаж; це майже жорстоко, враховуючи те, що з нею станеться пізніше.
6. Horizon: Zero Dawn
(Партизанські ігри / Sony Interactive)
Я буду справжнім тут, я не великий шанувальник Горизонт серіал! Але я прислухався до деяких ваших думок щодо моєї критики і дійшов такого висновку: хоча гра загалом мені не подобається, я згоден, що Алой — досить революційний персонаж.
Вся особистість Алої самоматеріалізована, у тому сенсі, що вона ходить у світ як особистість, яка прагне позитивних змін. Вона не діє залежно від того, як на неї можуть дивитися інші; вона діє на основі власних цінностей та етики. Її світ позбавлений гендерних очікувань, і вона є найкращим прикладом цього.
7. Масовий ефект
(EA)
Я не хотів включати дуже багато — якщо такі є — ігор, де ви можете створити власного персонажа, хоча б тому, що стать не є таким важливим фактором у цих іграх. Але в Масовий ефект , я дійсно, справді відчув певний рівень сили, граючи за мого поганого прекрасного Шепарда, вбиваючи лиходіїв по всій галактиці.
закоханий знову
Я думаю, що велика частина того, що робить FemShep таким улюбленим фанатами, полягає в тому, що, на відміну від сестринської назви Dragon Age , Масовий ефект технічно відбувається в нашому світі. Це версія нашого світу, яка більш-менш долає системну нерівність, створюючи майбутнє, у якому ми можемо бути Шепард. І давай, хто б не хотів бути Шепардом?
8. Hellblade: Senua’s Sacrifice
(Теорія ніндзя)
Один із великих, поганих вовків оповідання зображує жіноче горе, тому що… я не знаю, не дай Бог нам сумувати? Не дай Боже, щоб ми хоча б на хвилину перестали бути витратним матеріалом? І не дай Бог, коли ми сумуємо, ми виявляємо ознаки психічної хвороби?
Ось чому Hellblade: Senua’s Sacrifice це такий tour de force. Це та гра, від якої люди мають відпочивати, оскільки вона не цурається темних місць, у які вас може завести розум. Більш того, власне розробники гри досліджено теми, що оточують психоз, замість того, щоб просто покладатися на редуктивні кліше. Браво, теорія ніндзя.
9. The Last of Us Part II
(Нечемний пес)
У мене немає чітких тверджень щодо того, чи ні The Last of Us Part II це хороша гра. Я просто знаю, що мені подобається, як це стосується жінок у його розповіді. Вони повністю віддалені від суспільних очікувань привабливої жіночності, і вони терплять (і викликають) стільки ж люті, болю та насильства, як і чоловіки в історії.
Революційним є той факт, що жіночий гнів є ще одним великим злим вовком оповідання, і люди часто відчувають, що це має бути достатньо виправданим. Скажу чесно, як людина, у якій накопичено багато болю, я отримав більше катарсису, спостерігаючи, як Еллі проходить через рухи, ніж у багатьох інших історіях.
10. Шлях
Мені ще потрібно придумати, як змусити цю гру працювати на моєму комп’ютері, але я дивився довгі відео творця Izzzyzzz про гру і закохався в його бачення. Шлях , натхненний Червона шапочка Байка розповідає про п’ятьох сестер різного віку та етапів життя, які збиваються з дороги до дому бабусі. Кожен вовк, з яким вони стикаються, змінює їхнє життя абстрактним чином, але дуже, дуже зрозумілим для будь-якої, хто виріс як жінка — тривожно, нав’язливо, красиво.
(вибране зображення: Microids)
